Покрівля даху черепицею

Сьогодні ринок будівельних матеріалів пропонує декілька видів черепиці: плоска («бобровий хвіст»), жолобчаста («татарська»), голландська (хвиляста), фальцева (марсельська) та інші.

Найчастіше черепицю застосовують на дахах з ухилом від 22 до 60. При ухилі від 10 до 22 під черепичним дахом для поліпшення її водозахисних властивостей потрібно змонтувати додатковий гідроізоляційний шар з рулонних матеріалів. При влаштуванні черепичних дахів з ухилом більше 60 буде потрібно додаткове кріплення черепиці до обрешітки (шурупами або кляммерами).

Перетин крокв для черепичного даху не менше 5x15 см, при цьому встановлюють їх залежно від розрахункового навантаження і довжини кроквяних ніг звичайно із кроком від 50 до 110 см.

Решетування під черепицю не можна робити заздалегідь. Її слід влаштовувати, вже маючи необхідну кількість черепиці. Адже кожен вид черепиці вимагає свого інтервалу між брусами обрешітки. Щоб витримати його, по всій площі даху роблять спеціальний шаблон з дощок або пиляних брусків хвойних порід, що мають якість не нижче II сорту, перетином 5x5 см. При важкої штампованої черепиці використовують брусок 5x6 см. Перетин брусків решетування, крім того, залежить від відстані між кроквами, а її крок - від довжини черепиці та нахлеста, в якому вони укладаються: дошки або бруски треба розташовувати так, щоб вищерозміщена черепиця легко входила у віночок нижележащей. Карнизний брусок повинен бути вище інших на 2,5-3,5 см, так як перший ряд черепиці укладається на нього, а всі наступні ряди черепиці - один на одного.

Загальна довжина черепиці містить в себе криючу довжину, яка дорівнює кроку між брусками, довжину звису й довжину шипа. Чистий довжина черепиці, яку необхідно враховувати при підрахунках, - це тільки криюча довжина, так як довжина шипа кожної черепиці перекривається довжиною звису вище покладеної черепиці. При цьому необхідно пам'ятати, що черепиця прикарнизних ряду повинна звисати над кроквами на 10 см. Так само розраховується і ширина ската. Щоб перевірити геометричні розміри прямокутного ската, перед початком монтажу вимірюють його діагоналі. У разі правильної форми вони повинні бути однаковими. При невеликій різниці в розмірах дефекти можна виправити за допомогою окремих елементів.

На дахах з підпокрівельної плівкою або нижньої покрівлею, щоб забезпечити вентиляцію конструкції, на крокви оцинкованими цвяхами кріплять контробрешетки з брусків з мінімальним перетином 3x5 см. У разі складних багатоскатних дахів або при великій довжині кроквяних ніг товщину брусків контробрешетки збільшують до 5 см. Коник даху і ребра покриваються коньковимі жолоба черепиця. На конику вона укладається в тому ж напрямку, що й на схилі, а на ребрах - завжди знизу вгору. Жолоба черепиця укладається на розчин і кріпиться дротом.

В істотно меншою мірою вплив ухилу позначається при монтажі покрівлі з металочерепиці. Підстава під таку покрівлю рекомендується виконувати з дощок або брусків 4x5 см, які рівномірно розташовуються по схилу з кроком, рівним розміром поперечної хвилі використовуваного покрівельного матеріалу (30-40 см). Це допустимо через досить великий жорсткості металочерепиці. Карнизний брусок повинен бути толще інших на 10-15 мм. Щоб виключити можливість утворення конденсату на холодній внутрішньої поверхні металочерепиці, під час її монтажу потрібно створити умови для забезпечення надійної вентиляції під покрівлею від карниза до коника, а під латами розмістити внахлест рулонний гідроізоляційний матеріал. Поверх нього до крокв прибивають бруски контробрешетки а вже до них кріплять дошки або бруски обрешітки. Крок решетування повинен відповідати кроку хвилі металочерепиці.

Ще один надзвичайно популярний останнім часом покрівельний матеріал - м'яка черепиця, або бітумнополімерного плитки. Їх можна застосовувати на дахах з ухилом не менше 10 °, а максимальний ухил не обмежений. М'якою черепицею покривають навіть примикають до дахів вертикальні ділянки стін. Вона чудово виглядає на будь-яких дахах і може використовуватися для покрівель будь-якої складності, форми і конфігурації, аж до куполів і цибулинних дахів. Особливо добре на куполах виглядає плитка з покриттям з мідних аркушів.

Решетування для таких покрівель виконують суцільною двошарової з дощок або з вологостійкої фанери. При пристрої покрівлі з м'якої черепиці нижній водоізоляційний шар рекомендується виконувати з бітумно-полімерних рулонних водоізоляційний матеріалів з картонною основою, які розгортають у напрямку поперек ската. Верхню по скату крайку рулону прикріплюють до решетування цвяхами, а нижню крайку рулону наклеюють на суміжну смугу з нахлестом 10 см мастикою.

Пристрій «м'якої» покрівлі починають з укладання впритул один до одного плиток нижнього ряду, кожну з яких додатково кріплять до решетування цвяхами з шайбами діаметром 20 мм, а кромочние одвороти плитки приклеюють мастикою. Кожен наступний ряд плиток укладають з перекриттям на половину ширини плитки і з бічним зміщенням на суміжну на розмір одного матеріалу кромки одворота.

Особливу увагу звертають на коньок, ребра, разжелобки, які незалежно від ухилу даху покривають полотнищами рулонного ізоляційного матеріалу. Їх приклеюють мастикою і кріплять до решетування цвяхами. Крім того, разжелобки можуть бути додатково покриті покрівельною сталлю.

Покрівля з хвилястою черепиці виконується при схилі не менше 35 °. Для укладання відповідно до напряму переважаючих вітрів її роблять лівою і правою. Щілини торцевого з'єднання між двома черепицями повинні перебувати з протилежного боку вітру. Окремі горизонтальні ряди в бік ската перекривають на 100 мм, а збоку - на 40-50 мм. Відповідно до розміру черепиці до кроквяних ніг прибивають решетування, до якої кріплять шип черепиці, який перебуває з нижньої сторони. Обрешітини мають висоту 40 мм і ширину 60 мм. Їх роблять з масивної деревини хвойних порід з попередньою вогнестійкої та антисептичної обробкою, після чого прибивають до крокв або дощаній обшивці.

У практиці будівництва найбільшого поширення набули покрівлі з стрічкової, особливо плоскої черепиці. Кожна плоска черепиця має на нижній поверхні шип, яким вона при укладанні зачіпається за бруски обрешітки, чим і утримується від сповзання з даху. Пристрій даху з пазової черепиці в основному відрізняється тим, що така черепиця, крім шипів, має вушка, за допомогою яких вона кріпиться дротом до цвяхів, забитих у решетування.

Підставою для пазової і плоскої черепиці служить обрешетка з дерев'яних брусків перетином 50x50 мм або 50x60 мм, що прибиваються до крокв цвяхами. Відстань між брусками обрешетування приймають рівним кроющей довжині черепиці. Жолобчасті черепицю укладають по суцільному дощатій підлозі на вапняному розчині з добавкою очосів або на глині, змішаної з соломою.

З плоскої черепиці покрівлю роблять двошаровою або лускатої. Але незалежно від способу укладання спочатку черепицю укладають на основних скатах, потім на вальмових, ребрах і конику. На схилах вона укладається паралельними рядами уздовж карниза у напрямку до коника так, щоб кожний наступний, ряд перекривав попередній. При цьому непарні ряди повинні починатися і закінчуватися цілими черепицями, а парні - половинками. За рахунок цього в кожному ряду відбувається зсув плиток відносно один одного. До решетування плоска черепиця кріпиться за допомогою цвяхів або клямерів (попарно). Черепиця першого ряду, покладена на дві нижні лати, чіпляється обома шпильками за внутрішню грань верхній обрешітини. У другому ряду вона кріпиться за верхній торець першого ряду черепиці.

В інших рядах закріплюють тільки кожну другу або третю. Найчастіше з усіх видів плоскої стрічкової черепиці використовується черепиця типу «бобровий хвіст», яку укладають на розчин в один ряд. У такому випадку витрати матеріалу на 1 м2 зазвичай становить 32 штуки, якщо ж покриття виконується в два ряди, то витрата збільшується до 45 штук. Плоску голландську черепицю укладають без розчину справа наліво двома шарами або шаром у вигляді лусочок так, щоб верхній ряд перекривав нижній, і кріплять за допомогою клямерів або цвяхів.

Коник і ребра даху покривають коньковимі черепицями.

Пазова стрічкова черепиця завдяки поздовжнім закриємо забезпечує більш щільне з'єднання матеріалу. Цей вид черепиці найчастіше використовують для простих односхилих або двосхилих дахів і укладають в один шар.

Пазова штампована черепиця на відміну від стрічкової має ще й поперечні закриємо, в результаті черепиці по всьому периметру з'єднуються між собою закритими фальцеві сполучення, які значно підвищують гідроізоляційні властивості матеріалу. Черепицю цього виду кладуть від схилу до коника в один шар, роблячи напуск по ширині та довжині на ширину паза, або фальца. Кріплять її дротом, що проходить через вушко черепиці, до цвяха, попередньо убитому в решетування.

При покрівлі з черепиці коник і торці закривають трикутними кришками, перекривають їх фальцем і замазують вапняним розчином.

У зв'язку з великою кількістю швів в черепичної покрівлі ухил даху роблять крутим, що забезпечує швидкий стік води і сповзання з неї снігу. Черепичні покрівлі довговічні, вогнестійкі і красиві, але трудомісткі в пристрої. Іншим їх недоліком є значна питома вага, що вимагає посилених крокв.